Дисципліни

Назва дисципліни Шифр та назва спеціальності
ДФН Бакалавр
1 Волонтерство в соціальній роботі 6.130102  Соціальна робота
2 Ведення професійних документів 6.130102  Соціальна робота
3 Девіантологія 6.130102  Соціальна робота
4 Деонтологія соціальної роботи 231 Соціальна робота
5 Загальна педагогіка 231 Соціальна робота
6 Загальна психологія 231 Соціальна робота
7 Інформаційна культура особистості 231 Соціальна робота
8 Історія соціальної роботи 231 Соціальна робота
9 Конфліктологія 6.130102  Соціальна робота
10 Людина в сучасному соціумі 231 Соціальна робота
11 Медико-соціальні основи здоров’я 6.130102  Соціальна робота
12 Менеджмент соціальної роботи 6.130102  Соціальна робота
13 Медико-соціальна реабілітація людей з особливими потребами 6.130102  Соціальна робота
14 Методи досліджень в соціальній роботі 6.130102  Соціальна робота
15 Організація та облік соціальних виплат 6.130102  Соціальна робота
16 Основи кадрового менеджменту 6.130102  Соціальна робота
17 Основи консультування 6.130102  Соціальна робота
18 Персонологія в соціальній роботі 6.130102  Соціальна робота
19 Практикум з соціальної роботи 6.130102  Соціальна робота
20 Практична психологія  в соціальній роботі 6.130102  Соціальна робота
21 Психодіагностика 6.130102  Соціальна робота
22 Рекламно-інформаційні технології в соціальній роботі 6.130102  Соціальна робота
23 Самоорганізація особистості 231 Соціальна робота
24 Система організації соціальних служб 6.130102 Соціальна робота
25 Соціальний аудит та інспектування 6.130102  Соціальна робота

 

26 Соціальна і демографічна статистика 6.130102  Соціальна робота
27 Соціальна робота на підприємстві 6.130102  Соціальна робота
28 Соціальна політика 231 Соціальна робота
29 Соціальна психологія 6.130102  Соціальна робота
30 Соціальна робота в охороні здоров’я 6.130102  Соціальна робота
31 Соціальна робота з різними групами клієнтів 231 Соціальна робота
32 Соціальна робота з сім’ями з дітьми 231  Соціальна робота
33 Соціальне моделювання та прогнозування 6.130102  Соціальна робота
34 Соціально-медичний патронаж 6.130102  Соціальна робота
35 Соціологія 231 Соціальна робота
36 Теорія соціальної роботи 6.130102  Соціальна робота
37 Технології соціальної роботи 6.130102  Соціальна робота
38 Технології соціальної роботи в зарубіжних країнах 6.130102  Соціальна робота
39 Практика в соціальній роботі 231 Соціальна робота
39.1 Ознайомча практика 231 Соціальна робота
39.2 Волонтерська практика 6.130102  Соціальна робота
39.3 Виробнича практика 6.130102  Соціальна робота
39.4 Навчальна практика 6.130102  Соціальна робота

 

Назва дисципліни Шифр та назва спеціальності
ДФН Магістр
1 Арт-технології в соціальній роботі 8.130102 Соціальна робота
2 Квалітологія в соціальній роботі 8.130102  Соціальна робота
3 Культура праці керівника соціальної сфери 231 Соціальна робота
4 Методика і технології викладання фахових дисциплін з соціальної роботи 231 Соціальна робота
5 Методологія наукового дослідження із соціальної роботи 231 Соціальна робота
6 Облік та аудит структур соціальної сфери 231 Соціальна робота
7 Педагогіка і психологія вищої школи 231 Соціальна робота
8 Професійні ризики в управлінні 8.130102  Соціальна робота
9 Психологія управління 231 Соціальна робота
10 Теорія і практика управління в соціальній роботі 231 Соціальна робота
11 Теорія та практика управління навчальним закладом 231 Соціальна робота
12 Науково-дослідна практика 231 Соціальна робота
13 Науково-педагогічна практика 231 Соціальна робота
14 Переддипломна практика 231 Соціальна робота

 

Анотації до дисциплін першого курсу

  1. Деонтологія соціальної роботи

Поняття “деонтології”. І.Бентам як родоначальник деонтології. Об’єкт, предмет, мета, завдання дисципліни “Деонтологія”.

Види етики. Місце  професійної етики в типології етик. Види, мета, завдання, функції професійної етики. Структура професійної етики. Суб’єкти, об’єкти професійної етики та її санкціонування.

Обов’язок як провідна категорія деонтології. Справедливість, честь та гідність як категорії деонтології. Норма як обов’язкове регулююче правило, різновиди норм. Поняття “морального принципу”, “морального ідеалу”, “моральної цінності”. Принципи та цінності соціальної роботи.

Професійно-етичний кодекс як узагальнення деонтологічних норм. Функції та види професійно-етичних кодексів. Основні вимоги до змісту професійно-етичних кодексів. Професійно-етичні кодекси соціальних працівників зарубіжних країн та України. Основні моральні якості соціального працівника згідно з професійно-етичними кодексами.

Основи етики професійного спілкування соціального працівника. Вербальна комунікація соціального працівника. Невербальна мова в системі комунікацій соціального працівника.

Етичні вимоги до взаємовідносин фахівця з клієнтами соціальних служб. Етика партнерських взаємовідносин спеціалістів у сфері соціаль­ного обслуговування населення. Норми етичної поведінки керівника. Етика вирішення конфліктних ситуацій та спірних питань. Етика спілкування соціального працівника з представниками інших установ та організацій.

Історія формування етикету, особливості етикету в різних країнах. Характерні риси сучасного етикету. Діловий етикет. Етикет неформальних заходів.

Поняття про імідж ділової людини.

 

  1. Загальна педагогіка

Сутність педагогічної діяльності вчителя. Поняття педагогічної діяльності, її структура. Професійно-педагогічна діяльність як мета-діяльність.

Педагогічна майстерність і особистість учителя. Елементи педагогічної майстерності. Самовиховання вчителя.

Педагогічна техніка вчителя. Внутрішня техніка вчителя. Зовнішня техніка вчителя.

Мовлення вчителя як засіб педагогічної праці. Педагогічна майстерність як мистецька дія в театрі. Спільне і відмінне в театральному і педагогічному мистецтв.

Майстерність педагогічного спілкування.

Психолого-педагогічні умови майстерної взаємодії в педагогічному спілкуванні.

Технологія організації педагогічної взаємодії у процесі індивідуальної бесіди.

Майстерність організації педагогічної взаємодії у навчанні.

Майстерність побудови діалогічної взаємодії на уроці.

  1. Загальна психологія

Психологія як наука, основні принципи та методи психології. Історичний розвиток психологічного знання.   Основні напрями  в психології  XX століття. Біологічні основи психіки. Психічне та тілесне людини. Пізнавальні психічні процеси. Відчуття та сприйняття, пам’ять, мислення, уява. Емоційно-вольові психічні процеси. Емоції та почуття, воля, увага. Психологічний аналіз діяльності. Особистість у діяльності та спілкуванні. Мова і мовлення. Творчість. Індивідуально-психологічні властивості особистості. Темперамент. Характер. Здібності.

  1. Інформаційна культура особистості

Інформаційна культура виступає як предмет, засіб і результат соціальної активності людини, впливає на характер і ефективність її практичної діяльності. Зважаючи на це, метою дисципліни «Інформаційна культура фахівця» є навчання студентів особливим інформаційним знанням і умінням. Дисципліна спрямована на формування умінь та навичок в галузі роботи з інформацією: пошук, виявлення, відбір, накопичення, обробка, зберігання, використовування, поширення, у тому числі і за допомогою комп’ютерних технологій. Забезпечує формування різних типів інформаційної культури.

  1. Іноземна мова

Специфіка артикуляції звуків, інтонації, акцентуації і ритму в мові, яка вивчається; основні особливості стилю вимов, характерні для сфери професійної комунікації; читання транскрипції.

Лексичний мінімум в обсязі 4000 учбових лексичних одиниць загального і термінологічного характеру.

Поняття диференціації лексики по сферах використання (побутова, термінологічна, загальнонаукова, офіційна та ін.

Поняття про вільні та стійкі словосполучення, фразеологічні одиниці..

Поняття про основні засоби словотворення.

Граматичні навички, що забезпечують комунікацію загального характеру без перекручення смислу при письмовому та усному спілкуванні. Основні граматичні явища, характерні для професійного мовлення.

Поняття про повсякденно-літературний, офіційно-діловий, науковий стилі. Основні особливості наукового стилю. Культура та традиції країн мови, яка вивчається, правила мовного етикету.

Мовлення. Діалогічна та монологічна мова з використанням найбільш уживаних та відносно простих лексико-граматичних засобів в основних комунікативних ситуаціях неофіційного та офіційного спілкування. Основи публічного мовлення (усне повідомлення, доклад).

Аудіювання. Розуміння діалогічного та монологічного мовлення в сфері побутової та професійної комунікації.

Читання. Види текстів: нескладні, прагматичні тексти і тексти з широкого та вузького профілю спеціалізації.

Письмо. Види мовних творів: анотація, реферат, тези, повідомлення, приватне листування, ділові листи, біографія.

  1. Історія соціальної роботи

Курс охоплює період становлення й розвитку різних форм соціальної роботи у нашій країні та за кордоном з найдавніших часів до сьогодення. Вивчення історії соціальної роботи дає можливість простежити розвиток суспільної думки, ідеології стосовно соціальної допомоги й підтримки. Основні завдання курсу полягають у тому, щоб:

  • привести в цілісну систему знання окремих фактів, які стосуються історії соціальної роботи, одержані студентами під час вивчення інших предметів;
  • сформувати у студентів комплексне уявлення та критичне ставлення до досвіду різних країн у галузі соціальної допомоги та підтримки різних верств населення, який розглядається у нерозривному зв’язку з історичним минулим цих країн;
  • розкрити зміст історичних моделей соціальної допомоги, які склалися у світі;
  • ознайомити студентів з основними періодами й найважливішими датами в історії становлення й розвитку соціальної роботи у світі;

дати уявлення студентам про своєрідність формування й розвитку соціальної допомоги населенню у нашій країні.

  1. Історія та культура України

Мета курсу полягає у вивченні закономірностей виникнення й розвитку людського суспільства на території України, витоків та генези найсуттєвіших політичних інституцій. Програма з історії України виходить з необхідності прищеплення студентам навичок наукового аналізу, спрямованих на забезпечення самостійного осмислення закономірностей історичного розвитку, використання новітніх здобутків історичної науки у викладанні вітчизняної історії, досягнення наступності в історичній освіті на етапі вищої школи.

Засвоївши програму, студенти повинні знати: стан основних проблем науки історія України; предмет і метод історії України; суспільний лад та політичні системи на різних етапах розвитку української державності; основні аспекти політичного розвитку України, починаючи з стародавньої історії і до сучасності; діяльність визначних політичних діячів України, які сприяли становленню і зміцненню української державності (з ІХ ст. і до наших днів); проблеми і труднощі становлення української державності в історичному розрізі.

Специфіка культурологічного знання. Генеза первісної культури людства та розвиток європейської культури. Культура і суспільство. Філософські концепції культури. Українська культура як синтез духовного життя народу. Історія української культури у наукових дослідженнях. Культура Київської Русі. Українська культура XIV першої половини XVII століття. Українська культура другої половини XVII-XVIII ст. Доба культурно-національного відродження (XIX – початок XX ст.). Українська культура радянського періоду. Культура Стародавнього світу. Культура епохи Відродження. Культура Нового часу. Культура і глобальні проблеми сучасності. Співвідношення культури та цивілізації. Кризові явища в культурі.

 

  1. Людина в сучасному соціумі

Мета навчального курсу полягає в його здатності формувати у людей суспільну культуру та мислення, правильно сприймати соціальні процеси, що відбуваються в посткомуністичному суспільстві. Він також сприятиме формуванню знань про соціальну дійсність, допоможе пояснити логіку процесів соціального розвитку, крім того, соціальні знання використовують для розробки й здійснення соціальних проектів та прогнозування. З цією метою, дана концепція має два основні підрозділи: сутність та становления людини як особистості в суспільстві; життя людини в сучасному соціумі.

 

  1. Ознайомча практика

Метою ознайомчою практики студентів, які навчаються за спеціальністю “Соціальна робота” є:

– закріплення і поглиблення теоретичних знань, отриманих під час вивчення курсів “Соціальна політика”, “Вступ до спеціальності”, “Соціологія”, “Історія соціальної роботи”, “Вікова фізіологія”, “Соціальна психологія”, “Теорія соціальної роботи”, “Загальна та соціальна педагогіка”,

– формування на базі цих знань  у майбутніх спеціалістів відповідного обсягу практичних професійних умінь та навичок, необхідних  для   виконання програми практики,    індивідуального та групового завдань;

– глибоке усвідомлення студентами суті і значимості обраної професії.

 

  1. Правові основи соціальної роботи

Соціальна робота у сфері законодавчої політики держави. Міжнародна законодавча традиція розвитку соціальної роботи. Система правового забезпечення соціальної роботи в Україні. Форми і методи забезпечення правових послугу соціальній роботі. Правова база діяльності соціальних служб для молоді. Правові засади соціальної роботи з людьми похилого віку. Складові правового законодавства щодо соціального захисту інвалідів. Правові засади пільгової політики. Соціально-правові засади соціальної роботи з громадянами груп ризику

У результаті вивчення студент повинен знати: основні засади соціальної роботи у сфері законодавчої політики держави, міжнародні законодавчі традиції розвитку соціальної роботи, систему правового забезпечення соціальної роботи в Україні; форми і методи забезпечення правових послуг у соціальній роботі; правову базу діяльності соціальних служб для молоді; правові засади соціальної роботи з людьми похилого віку; складові правового законодавства щодо соціального захисту інвалідів; правові засади пільгової політики; соціально-правові засади соціальної роботи з громадянами груп ризику

У результаті вивчення студент повинен уміти: аналізувати українські та міжнародні законодавчі нормативно-правові акти, що визначають основи державної політики стосовно соціального захисту та підтримки незахищених верств населення; орієнтуватися та користуватися основними положеннями вітчизняного законодавства, що визначають соціальні аспекти політико-правового регулювання соціальної роботи в Україні; користуватися інструментами соціальної політики; аналізувати нормативні документи у роботі з певними категоріями громадян та в окремих випадках соціальної роботи; використовувати основну та додаткову літературу для аналізу соціальних проблем

 

  1. Самоорганізація особистості

Курс “Саморганізація особистості” має за мету озброїти студентів системою базових та спеціальних теоретичних знань в галузі управління власним розвитком для досягнення цілей, набуття навичок і вироблення умінь з самоуправління своєю життєдіяльністю і навчальною діяльністю для успішної адаптації до умов і вимог сучасного суспільства.

Самоорганізація особистості заснована на самопізнанні, самовизначенні, самоврядуванні, самовдосконаленні, подоланні стереотипів свідомості, самоконтролі і, як підсумок,  самореалізації в обраній  сфері діяльності. Це кропітка  і наполеглива робота над  собою  з метою включити в дію весь свій творчий потенціал, максимально використовувати свої можливості і здібності.

Особливість дисципліни полягає в тому, що ця вона дає спеціальні знання, які сприяють досягненню людиною вершин свого розвитку  – “акме”, забезпечує самоосвіту людини, самоуправління, дає можливість удосконалювати особисту практику, стає чинником успіху. “Самоорганізація особистості

” є важливою дисципліною у підготовці як соціальних працівників-професіоналів своєї справи, так і гармонійної розвиненої людини в цілому.

 

12 . Соціальна політика

Курс “Соціальна політика” передбачає ретельне знайомство студентів з основними принципами, механізмами та технологіями соціальної політики як невід’ємної складової діяльності демократичної, правової, соціальної держави і громадянського суспільства. Соціальна політика як складова частина діяльності сучасної демократичної держави. Політика як соціальна реальність. Сучасна система артикуляції і агрегації соціально-політичних інтересів. Феномен соціально-економічної диференціації в історії людства та його суспільно-політичні наслідки. Історична трансформація ліберально-капіталістичних суспільств у XX ст. Концепція соціальної держави. Моделі соціальної політики. Соціально-орієнтована ринкова економіка. Соціальне регулювання ринку праці. Соціальний захист та допомога соціально-уразливим категоріям населення. Соціальна політика у сфері культури та охорони здоров’я. Соціально-демографічна політика. Соціальне становище в пострадянській Україні. Основні цілі та пріоритети соціальної політики в сучасній Україні.

 

  1. Соціологія

Соціологія як наука про суспільство. Питання історії та теорії соціології, головні етапи розвитку світової та вітчизняної соціології. Аналіз становлення і розвитку світової соціології  від античності до початку ХХ ст. Історичні та соціокультурні передумови розвитку теоретичних уявлень про суспільство, основні етапи становлення соціології як науки. Ідейно-теоретичний зміст таких соціологічних вчень, як позитивізм Конта, еволюціоністська соціологія, марксизм, психологічна соціологія, розуміюча соціологія М.Вебера, соціологізм Е.Дюркгейма та ін. Основні етапи розвитку емпіричної соціології, а також особливості розвитку соціології в Україні і Росії.

Місце соціології в структурі гуманітарного знання. Функції соціології. Структура соціології. Соціальна структура суспільства: соціально-класові, етнічні, соціально-культурологічні та соціально-професійні групи. Соціальна мобільність. Маргіналізм. Соціальні відносини і соціальна політика, проблеми соціальної справедливості. Соціальні інститути. Спеціальні соціологічні теорії. Методологія, методика та технологія конкретно-соціологічних досліджень. Найважливіші напрямки сучасної соціології. Аналіз соціальної теорії в умовах «постмодерної кондиції» (Ж.-Ф.Ліотар) при розробці нових засобів досягнення соціальної реальності. Теоретичні гіпотези сучасної соціологічної теорії і філософії соціальних наук, концептуальний апарат новітніх соціальних теорій в історико-соціологічному і теоретичному аналізі. Основні праці представників сучасної західної соціологічної думки.

 

  1. Соціальна робота з сім’ями та дітьми

Даний курс передбачає ознайомлення із законодавчими засадами державної політики соціальної підтримки сімей з дітьми та шляхи її вдосконалення, сучасною нормативно-правовою базою державної політики соціальної підтримки сімей з дітьми, основними видами програм державної підтримки сімей з дітьми, сучасною практикою організації державної підтримки сімей з дітьми, диференціацією категорій сімей з врахуванням специфіки роботи, основними напрямками, форми й методи соціальної роботи з сім’єю в цілому та окремими типами сімей, основами підбору технології відповідно до проблемної ситуації, специфічною термінологією курсу, основами етики соціальної роботи з сім’єю.

До завдань курсу входить також навчання студентів умінню реалізовувати отримані знання на практиці,

диференціювати різні типи сімей та враховувати їх специфіку при роботі з ними;

підбирати технології та методики роботи з сім’єю в цілому та окремими її членами за потребою;

працювати з сім’єю на основі етичних норм і принципів.

 

  1. Українська мова за пофесійним спрямуванням

Основне завдання даного курсу – підвищення загального мовного рівня студентів, знайомство з особливостями офіційно-ділового стилю, мовлення як в усній, так і в писемній формах, його практичне застосування у широкій сфері діяльності різних фахівців. Основні правила оформлення найважливіших документів:  заява – зобов’язання,  доручення, відомість, довідка, наказ, договір, протокол, витяг з  протоколу, характеристика, постанова, акт, розпорядження, таблиця, лист, оголошення, список, накладна, запрошення, розписка. Грамотне оформлення ділових паперів. Правила вживання пасивних конструкцій характерних для ділового стилю. Норми сучасної літературної мови.